Гетьман Петро Дорофійович Дорошенко провів у с. Ярополець останні роки свого життя. У 1684 він отримав це село у спадкову власність. Тут у 1698 він помер та був похований на кладовищі біля церкви (ані церква, ані кладовище не збереглися).

На могилі встановлена кам'яна плита із написом "Лета 7206 ноября в 9 день преставился раб божий гетман войска Запорожского Петр Дорофеев сын Дорошенко а поживе от рождества своего 71 год и положен бысть в сем месте".

Першу каплицю над могилою гетьмана збудував митрополит Димитрій Ростовський (Дмитро Туптало) на початку 1700-их. Він же започаткував традицію паніхід над могилою Дорошенка.

Однак вже станом на першу половину ХІХ ст. каплиці не було. Російський поет О. С. Пушкін, який був одружений на правнучці гетьмана Наталії Гончаровій, відвідував Ярополець і могилу гетьмана у 1833. Після цього у листі до дружини він писав: “...Наутро в сопровождении Семена Федоровича ходил на поклонение прапрадедушки Дорошенко. Здесь же сделал упрек Ивану Николаевичу: “Как не стыдно, родичей надо почитать! Могила не ухожена, надо построить часовенку…”

Натомість, нова каплиця була збудована тільки у 1848. Вона проіснувала до 1953, коли її розібрали.

У 1999 була збудована нова капличка, що повторює форми своєї попередниці.

У краєзнавчому музеї навпроти могили зберігається мармурове погруддя гетьмана роботи невідомого скульптора XVIII сторіччя.

Додаткові посилання:

Над могилою Дорошенка Пушкін радив звести каплицю

Часовня в Яропольце

Незалежность Украины похоронена под Москвой