Наприкінці літа 1939 року розвідувальна експедиція дніпропетровських альпіністів, яку очолював геодезист-науковець, майстер спорту Олександр Зюзін, вирушила у південно-східний гірський район Кабардино-Балкарії, де жодна спортивна альпіністська експедиція ще не робила сходжень.

До верхів’я ущелини Псиган-Су йшли кілька днів з великим вантажем. Навіть нав’ючені коні боялися йти вузькими стежками понад кручею. На висоті 2500 метрів обладнали базовий табір. Поблизу - льодовик Нахашбіта. Після кількох днів тренувань, вивчення шляхів до найближчих вершин, керівництво експедиції прийняло рішення розпочати спортивну програму штурмом безіменної вершини висотою 4200 метрів.

Рано-вранці Олександр Зюзін, Сергій Тюленєв, Людмила Ходиш, Семен Кац, Юрій Уманський, Микола Кондратов вирушили на маршрут. Вже розпочалась осінь. Снігові кулуари - жолоби, що вели до вершини, були небезпечні - можливий схід лавин. Тому піднімались скельним гребенем з надійною страховкою. Це значно триваліший шлях, але головне - безпека.

Сонце вже заходило, коли вся штурмова група досягла вершини. Ніяких ознак перебування тут людей не знайшли. Зважаючи, що тоді в Україні відзначалося 125-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка і за правами першосходжувачів, вершину «4200» назвали ім’ям славетного сина України. З уламків скель альпіністи спорудили тур (піраміду) й заклали в нього капсулу з повідомленням, що відтепер вершина називатиметься піком Шевченка.

Вже в наступному році на топографічних картах з’явилась ця назва вершини - найвищого в світі пам’ятника Кобзарю. В найближчі роки планувалось також встановити на цій вершині погруддя великого поета.

У 1964-му, коли виповнилось 150 років від дня народження Т.Г. Шевченка, облвиконком та Дніпропетровський міськвиконком ухвалили постанову про проведення експедиції на пік Шевченка з встановленням його погруддя на вершині.

Скульптор-аматор Владислав Хромов створив оригінальне зображення великого Кобзаря. Альпініст-інженер Ігор Іванченко керував формувальниками і ливарниками, які зробили відливку погруддя з легкого сплаву.

Незважаючи на складні погодні умови, друга експедиція, якою керував заслужений тренер України майстер спорту Олександр Зайдлер, пройшла вдало. Її учасники спорудили своєрідний п’єдестал з гірського каміння і закріпили на ньому 20-кілограмове погруддя. На сріблястій поверхні викарбовано: «Великому Кобзарю - альпіністи Дніпропетровська. 1964 рік». Пам'ятник Тарасу Шевченку на піку Шевченка розташований на найвищій висоті над рівнем моря у світі.

Минуло ще чверть сторіччя. За рішенням ЮНЕСКО 1989 рік був оголошений роком Т.Шевченка. В зимових умовах команда Дніпропетровського облспорткомітету здійснила сходження на пік Шевченка. При двадцятиградусному морозі на одній зі скель, що примикає до вершини, укріпили меморіальну дошку (автори В.Бершов і В. Платонов). Так на початку березня завершилась своєрідна Шевченкіана дніпропетровських альпіністів, що відзначила 175-річчя славетного поета-митця.

Чергова експедиція в цей високогірний район відбулася у 2004 році. Окрім дніпропетровських альпіністів участь в ній прийняли троє балкарських. Керівник альпініади - інструктор Анатолій Бринза.

Блискавки та високогірні урагани не пошкодили найвищий у світі пам’ятник поету. Коло бюсту на вершині нами було закладено портрет Тараса Григоровича, вишитий дніпропетровськими школярами, а також буклет, присвячений його 190-річчю, який безкоштовно виготовило напередодні альпініади видавництво «Дніпро-VAL».

Останній похід на пік Шевченка був здійснений у 2011 році. Альпіністи розбили базовий табір в ущілині Хизні, звідки проклали абсолютно новий підхід до підніжжя піку Шевченка. Сходження тривало три дні. Кервіник експедиції - Валерій Ломига. Альпіністи поставили погруддя на алюмінієвий п'єдестал і укріпили меморіальну табличку.

Джерела і посилання:

Анатолий Коротченко. От пика Шевченко к пику «Днепровской правды».

Анатолий Брынза. На пике Шевченко.

Днепропетровские альпинисты взошли на пик Шевченко (Кабардино-Балкария) и укрепили памятник Кобзарю.

Володимир Платонов. СХОДЖЕННЯ ДО КОБЗАРЯ.

Пик Шевченко.

Пик Шевченко.

Нахашбита, ледник.