Марко Вовчок, відома письменниця і перекладачка, творчість якої високо цінували Тарас Шевченко і Іван Франко, мріяла бути похованою в Каневі біля Шевченка, але спочила за півтори тисячі кілометрів у далекій Кабардино-Балкарії.

На околиці Нальчика у будинку, де вона доживала віку, створено музей, поруч збереглася її могила. Серед експонатів музею - запис про народження Марії у метричній книзі, вишивка, зроблена її руками, оригінали листів, велика кількість особистих речей та меблів, і навіть рояль, на якому грала Марія. 

Однак, незважаючи на виняткову цінність для української культури, ми можемо назавжди втратити цю частинку спадщини відомої письменниці.

 

Історія музею.

Марко Вовчок, як знає її більшість українців, уроджена Марія Олександрівна Вілінська, за першим чоловіком Марія Маркович (також вживається Маркевич), а за другим - Марія Лобач-Жученко, прожила із чоловіком у передмісті Нальчика Долинську останні два роки свого життя.

 

Марія Лобач-Жученко у останні роки життя.

 

Марія хотіла бути похована просто біля свого будинку: "Раз не суждено мне лежать рядом с Шевченко, скажу Мише, пусть похоронит меня под этой грушей", і волю її чоловік виконав.

На могилі письменниці був встановлений ажурний кований хрест.

 

Чоловік письменниці М. Д. Лобач-Жученко неодноразово пропонував українським організаціям (зокрема “Просвіті” та УНТ) прийняти від нього у власність цю садибу біля Нальчика, де знаходилася могила письменниці. Однак власністю ані “Просвіти”, ані УНТ садиба не стала. У статті «Цінний національний дар» (1908) В. Доманицький так прокоментував звернення М. Д. Лобача-Жученка: «Згодом, колись, коли кращі для українства настануть часи, певно, українці перевезуть прах Марка Вовчка на Україну і, можливо, покладуть «доню» поруч «батька», як і взагалі, мабуть, утворять Пантеон український на горі біля Канева, але поки що про це нема чого й думати...». Уявімо ж реакцію Доманицького, якби він дізнався, що і 20 років по здобутті незалежності українська держава не звернула жодної уваги на могилу і музей письменниці.

 

22 травня 1922 року дача Лобачів-Жученків була передана в муніципальну власність, а в січні 1924 року здана в оренду приватній особі. Це погано вплинуло на стан території, зокрема був повалений хрест на могилі письменниці.

 

Початок роботи над музеєфікацією спадщини Марка Вовчка у Нальчику датується 1928 роком, щодо чого у музеї зберігається копія протоколу ініціативної групи. Планувалося зробити куточок письменниці у областному музеї із експозицією з предметів, пов'язаних із життям Марка Вовчка. Також було вирішено привести до ладу могилу письменниці за допомогою коштів, виділених Українською Академією Наук. 

 

У 1954 році на могилі письменниці був встановлений перший пам'ятник-погруддя. Його авторами стали скульптор С. Гриц-Гершанович та архітектор В. Михайлюк.

 

Окремий музей Марка Вовчка був створений тільки у 1956 році.

 

Новий пам'ятник письменниці (автори український скульптор Василь Фещенко та архітектор Гаранін) - тепер уже на повний зріст - було встановлено у 1977 році.

 

У буремні 1990-ті роки музей опинився у дуже скрутному становищі, а з часом взагалі перестав функціонувати. Територія хаотично заросла деревами та бур'яном, у будинку почав обсипатися дах, більшість експонатів перевезли до фондів. Вандали неодноразово крали мармурові плити з пам'ятника письменниці.

На фотографіях, зроблених влітку 2005 року, можна побачити тодішній стан території, а також те, що на могилі письменниці відсутній хрест.

 

Відродження музею відбулося завдяки ремонту, який був проведений у 2010-2011 роках. Мусимо подякувати за це усім людям і організаціям, які долучилися до цієї справи. Це Міністерство культури Кабардино-Балкарської республіки та міністр Борис Фіров; Трест "IBC Промстрой" та його генеральний директор Віктор Іванович Попович; заслужений працівник культури РФ та КБР, генеральний директор ОРТК "Нальчик" Вороков Володимир Халідович, а також, звичайно, колектив музею.

 

Урочисте відкриття музею після ремонту відбулося 25.05.2011 за участі офіціних осіб, організаторів ремонту, звичайно ж колективу музею, а також місцевої української громади "Дніпро".

 

Зараз територія музею прекрасно впорядкована, а стан самого музею можна вважати зразковим.

 

Сучасні фотографії.

Пропонуємо вашій увазі декілька фотографій, зроблених під час наших відвідин музею 06.01.2012.

 

Пам'ятник Марку Вовчку у Нальчику.

 

 

 

Будинок-музей Марка Вовчка.

 

 

 

Могила Марка Вовчка (Марії Вілінської).

 

 

 

Інтер'єр однієї з кімнат у музеї.

 

 

 

 

Рояль, який належав письменниці.

 

Шафи, якими користувалась Марко Вовчок.

 

 

Печатка письменниці із монограмою.

 

Інтер'єр центральної кімнати.

 

Погруддя Марка Вовчка.

 

Одяг письменниці.

 

Ручна вишивка роботи Марка Вовчка.

 

 

Книги з особистої бібліотеки письменниці.

 

 

 

 

Інтер'єр кімнати, де представлена експозиція про літературні зв'язки Марка Вовчка.

 

Наші відвідини музею.

Ми приїхали до Нальчика 06 січня 2012 року під час подорожі півднем Росії. Перед поїздкою ми намагалися дозвонитися до музею, однак марно. Не дивно, що приїхавши, ми побачили замкнені ворота музею, і навіть не змогли потрапити на територію. Однак, подолавши довгий шлях до Кабардино-Балкарії, ми не збиралися так швидко опускати руки. Знаючи, що музей Марка Вовчка є філіалом Національного музею Кабардино-Балкарії, який у цей день був відкритий, ми попрямували туди. Працівники Національного музею, яким ми розповіли про себе, і про палке бажання відвідати музей Марка Вовчка, задля чого спеціально приїхали з України, із розумінням поставилися до ситуації. Видзвонивши по мобільному телефону завідувачку музею Марка Вовчка, нам переказали, що вона обов'язково відкриє музей для нас, і попросили почекати. Більше того, нам запропонували оглянути експозицію Національного музею, навіть не взявши вхідної платні.

 

Через деякий час з'явилася завідувачка музеєм Лоретта Мукофова, з якою ми і вирушили назад до музею Марка Вовчка. Лоретта - справжній ентузіаст своєї справи і просто чудова людина. У свій вихідний день, незважаючи на хворобу, Лоретта провела нам чудову екскурсію музеєм, розповіла про будні колективу, про хороше і сумне у сьогоденні цієї невеличкої установи.

Найбільш позитивний період у житті музею - це безперечно ремонт, який завершився минулого року. Якби уряд республіки і небайдужі меценати не відізвалися на прохання музею про допомогу, можливо, музей так би і не відчинив свої двері відвідувачам, а через пару років перестав би існувати зовсім.

Однак, ремонт - це тільки хороший початок, який, звичайно ж, не вирішив усіх проблем. Для повноцінного і найбільш ефективного функціонування музею ще багато чого потрібно зробити. У більш ніж сторічного віку будиночка музею немає центрального опалення і водопостачання. Взимку через температуру і вологість експонати сиріють, та і співробітникам музею доводиться не солодко, у чому ми пересвідчилися особисто. Крім того, на території музею немає жодного іншого приміщення крім власне будинку письменниці, тому, наприклад, весь небагатий інвентар доводиться зберігати просто в музеї. Доречі, музей потребує навіть таких елементарних речей, як садовий інвентар, адже велику територію садиби потрібно доглядати. Немає у розпорядженні музею жодного комп'ютера, відповідно і доступу до інтернету. А який зв'язок із світом можливий у такому випадку?

Про зв'язок з Україною хочеться сказати окремо. Це може здатися дивним, але жоден з тематичних музеїв в Україні не підтримує зв'язок із музеєм Марка Вовчка у Нальчику, навіть музей-садиба Марка Вовчка у Богуславі!

 

Щоб краще зрозуміти становище музею Марка Вовчка у Нальчику, уявіть собі, що десь у передмісті Дніпропетровська в районі Кіровського функціонує музей відомого кабардинського поета. Підозрюємо, що кількість відвідувачів, увагу державних органів і решту антуражу додумати не складно.

 

Завідувачка музеєм Марка Вовчка у Нальчику Лоретта Русланівна Мукофова.

 

Тому закликаємо усіх небайдужих підтримати музей у міру своїх можливостей.

Меценатів або тих, хто готовий ним стати, - долучитася до фінансової та іншої підтримки музею, адже він потребує навіть зовсім недорогих елементарних речей.

Тих, хто професійно займається спадщиною Марка Вовчка, - налагоджувати наукові зв'язки із музеєм, адже сам музей прагне такі зв'язки отримати.

Ну а простих туристів - відвідувати музей під час подорожей півднем Росії і просто давати зрозуміти його колективу, що їх праця важлива і потрібна, і що наш народ вдячний їм за неї.

 

Контакти:

Зв'язатися із музеєм у робочий час можна за телефоном: +7 8662 720202.

Також можна сконтактувати безпосередньо із завідувачкою музеєм Лореттою Русланівною Мукофовою за телефонами +7 928 0842467 та +7 967 4240706.

Розклад роботи будинку-музею Марка Вовчка у Нальчику: 10:00 - 18:00 крім неділі і понеділка.

Адреса: Російська Федерація, Кабардино-Балкарська Республіка, м. Нальчик, вул. Марка Вовчка, 3.

 

NB. Правопис при відмінюванні псевдоніма "Марко Вовчок".

Марія Вілінська, по чоловікові — Маркевич, обрала псевдонімом чоловіче ім’я та прізвище — Марко Вовчок. Тому його й відмінюємо так, ніби це стосується чоловіка: читаю Марка Вовчка, присвячено  Маркові (Марку) Вовчку, цікавлюся Марком Вовчком. Отже, правильним є

сполучення "вулиця Марка Вовчка".

 

P.S. Наостанок хотілося б нагадати, що фігура Марка Вовчка - одна з найбільш цікавих, інтригуючих та неоднозначних в українській літературі. Списи критиків ламалися і ламатимуться навколо усіх сфер її життя - і літературної, і перекладацької, і особистої. Тих, хто не знайомий із усім спектром оцінок цієї непересічної особистості, запрошую розпочати знайомство з посилань, наведених нижче.

 

Джерела і посилання:

Мемориальный дом-музей Марко Вовчок.

Анатолій Дзагалов. Будинок-музей Марка Вовчка за матеріалами ЦДА КБР у м. Нальчику.

Фоторепортаж из музея Марко Вовчок.

Жаухар Аппаева. В тиши природы.

Євгенія СОХАЦЬКА. Про «фірму» Маркo Вовчoк: частина 1, частина 2.

"РАЗРУШАЕТСЯ ДОМ МАРКО ВОВЧОК. ЕЕ МОГИЛА РАЗГРОМЛЕНА".

Украинцы поблагодарили Кабардино-Балкарию за заботу о доме-музее Марко Вовчок.

Юлия Бекузарова. Мемориальный дом-музей Марко Вовчок в Нальчике вновь открыт для посетителей.

Олеся ЧУПРИНА. Марія Маркович зводила з розуму чоловіків.

Наталья Виноградова. Малороссийская волчица.

Елена Алексеева. МАРКО ВОВЧОК — ПИСАТЕЛЬНИЦА И ЖЕНЩИНА-ЗАГАДКА.

Яков ГОРДИЕНКО. ЧАРОВНИЦА МАРКО ВОВЧОК.

Ростислав Чопик. Вовчок.

Меморіальний будинок-музей Марка Вовчка.

 

Свиридов Артем.

23.01.2012.