24 грудня 2010 на території Бендерської фортеці було урочисто відкрито погруддя Івана Котляревського.

Іван Петрович Котляре́вський (9 вересня (29 серпня стар. ст.) 1769, Полтава — 10 листопада (29 жовтня стар. ст.) 1838, там же) — український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Підтримував зв'язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.

У 1796—1808 перебував на військовій службі в Сіверському карабінерському полку армії Російської імперії. У 1806—1807 Котляревський в ранзі штабс-капітана брав участь у російсько-турецькій війні 1806—1812, був учасником облоги Бендер і Ізмаїлу. В 1808 вийшов у відставку.

У 1806, коли почалася російсько-турецька війна, він вів журнал військових дій, рукопис якого дішла до наших днів.

Котляревський брав участь в осаді Бендерської та Ізмаїльскої фортець. Він – єдиний, хто описав останній захват російським військом Бендерської фортеці у 1806, після якого Бендери стали частиною Російської імперії.

Він писав, що «Бендерская крепость занята была безо всякого кровопролития, и турецкий паша о занятии оной тогда узнал, когда русские войска мгновенно заняли вал батареи, улицы и ворота, и везде, где нужно, учредили посты и караулы. Сего числа сделал командующий нужные распоряжения в городе Бендеры относительно полицейского распорядка, внутренней безопасности и размещения полков по казармам, крепости и квартирам».

Додаткові посилання:

Котляревський Іван Петрович