Семен Степанович Гулак-Артемовський (16.02.1813 — 17.04.1873) — український композитор, співак, драматичний артист, драматург, племінник письменника П. П.Гулака-Артемовського, автор першої української опери.

Народився у селі Гулаківка неподалік містечка Городище Черкаського повіту Київської губернії в сім’ї священика, що походив з відомої своїми давніми традиціями козацької родини.

В 11-річному віці його віддають у Київське духовне училище. Однак через захоплення найбільше музикою та співом у митрополичому хорі Софійського собору занедбує навчання. По смерті батька в 1830 р. його таки відраховують з училища. Але здібного співака з чудовим голосом приймають у хор Михайлівського монастиря, де він незабаром став солістом. 1835 року повертається на навчання в семінарію, успішно здаючи іспити.

У 1838 році на його талант співака звернув увагу М.І.Глінка і взяв його з собою до Петербурга. Тут Глінка спочатку сам дає йому уроки співу, а 1839 року організовує на його користь декілька концертів, а на зібрані кошти відправляє вчитися за кордон. Побувавши в Парижі, С.Гулак-Артемовський виїхав до Італії, де після двох років навчання дебютував у флорентійській опері (1841).

У 1842 С.Гулак-Артемовський повертається до Петербурга, де протягом 22 років, до 1864 року — є солістом російської імператорської опери в Петербурзі.

Наприкінці 50-х років співак почав катастрофічно втрачати голос.

Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 р., яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. Вперше її було поставлено М. Кропивницьким 1884 р. у трупі М. Старицького.

У 1864 Гулака звільнили з Маріїнського театру, призначивши пенсію. Семен Степанович переїжджає до Москви. Ще декілька разів виходить на сцену Великого театру, проте, майже повністю втративши голос, у наступному 1865 році назавжди залишає сцену і присвячує себе літературній праці, а також суспільно-доброчинній діяльності.

Помер 17 квітня 1873 року в Москві, похований на Ваганьковському кладовищі (нині ділянка №33). Над похованням був встановлений скромний могильний камінь з написом.

З часом могила була закинута, і лише у 1952 (за іншими даними 1953) зусиллями артистів Московського музичного театру ім. Станиславського і Немировича-Данченка на ній був встановлений пам'ятник з написом:

“Семен Степанович Гулак-Артемовский

род. 4(16) февраля 1813 г.

ум. 5(17) апреля 1873 г.

Композитор, певец, автор оперы “Запорожец за Дунаем”.

У "Міському реєстрі нерухомої культурної спадщини міста Москви" могила С. Гулака-Артемовського має охоронний статус "об'єкт культурної спадщини". 

Схема Ваганьковського кладовища:

Подані GPS-координати - орієнтовні, приблизно вказують на 33 ділянку кладовища.

Будемо вдячні за точні координати могили, номер ряду та місця або інші орієнтири.

Додаткові посилання:

Семен Степанович Гулак-Артемовський  Семен Степанович Гулак-Артемовський. До 190-річчя з дня народження  Кто голосистее Гулака – Артемовского?  Гулак-Артемовский Семён Степанович (1813-1873)  Надгробие на могиле композитора С.С.Гулак-Артемовского