Св. Йосафат Кунцевич (світське ім'я Іван; 1580, Володимир-Волинський — 12 листопада 1623, Вітебськ) — український церковний діяч, греко-католицький архієпископ полоцький (з 1618), священномученик.

Народився у місті Володимирі-Волинському. В 1604 вступив у василіанський монастир св. Трійці (за ін. дан., св. Софії) у Вільно (тепер Вільнюс, Литва). У 1609 став священиком, а в 1613 — архімандритом, З 1618 — греко-католицький архієпископ полоцький.

Активна діяльність Кунцевича, спрямована на поширення впливу греко-католицької церкви, викликала невдоволення серед противників унії. 12 листопада 1623 Кунцевич був вбитий у Вітебську.

У 1641 папа Урбан VIII підписав беатифікаційний декрет, що проголошував Йосафата Блаженним, а папа римський Пій IX в 1867 р. зарахував його до святих.

На церквi Святої Трійці у Вільні, де служив Йосафат Кунцевич, встановлена пам'ятна дошка. На ній нанесений напис українською і литовською мовою: "У церкві Пресвятої Тройці 13 років свого подвижницького життя провів святий Йосафат Кунцевич - апостол єдності церков. Загинув мученицькою смертю року Божого 1623".

Церква Святої Трійці у Вільнюсі.