Збручанський ідол (бл. IX століття) — слов'янський кам'яний ідол (скульптура), знайдений біля села Личківці коло Гусятина в річці Збруч (притока Дністра) в 1848 році.

В центрі капища на горі Богит і стояв ідол Світовида до того, як потрапив на дно Збруча. Капище розташовувалося на висоті 417 м над рівнем моря й мало форму кола діаметром майже 17 м. Уздовж нього виявили вісім жертовних ям.

Згідно досліджень, статуя Святовита не була скинута в Збруч войовничими християнами. Добра збереженість пам'ятки свідчить про те, що її сховали у водах ріки самі віруючі, адже на скульптурі нема ніяких слідів пошкодження чи наруги, як це було з багатьма іншими язичницькими зображеннями богів.

Хронологічна дата створення ідола співпадає з періодом існування язичницького Збручанського культового центру.

Збручанський ідол зберігається в Краківському археологічному музеї.